МЗС запропонувало на розгляд РНБО план заходів із захисту країни від продовження кремлівської “паспортизації” Донбасу
Україна засуджує спробу російської влади поширити спрощений порядок прийняття громадянства РФ на українських громадян — жителів підконтрольних Києву територій Донецької і Луганської областей. Про це йдеться в заяві вітчизняного зовнішньополітичного відомства, яку скерували, у тому числі й до міжнародних організацій та іноземних диппредставництв у нашій державі. Адже нова ініціатива Путіна, як зазначається, посилює рівень загрози не лише для України, а й для всього європейського континенту. В МЗС укотре підтвердили: українська сторона не визнаватиме жодних кремлівських указів щодо незаконної й демонстративної видачі нашим громадянам чужих паспортів. В офіційній заяві також зазначається, що українське зовнішньополітичне відомство підготувало перелік заходів для захисту національної безпеки, законних прав та інтересів громадян відповідно до норм міжнародного права і вітчизняного законодавства. Незабаром запропоновані кроки розгляне Рада національної безпеки та оборони. Якими ж мають бути дієві заходи з протидії черговій російській провокації? І які справжні цілі путінських “паспортних” указів?
Наслідки першого етапу роздачі російського громадянства на Донбасі
Не встигли Україна і світ належним чином оцінити ризики підписання Владіміром Путіним першого “паспортного” указу, згідно з яким Москва вирішила влаштувати “благодійну роздачу” свого громадянства жителям тимчасово окупованих районів Донбасу, як господар Кремля вирішив “ощасливити” посвідкою “із двоглавим” усіх наших співвітчизників, котрі мешкають на Донеччині та Луганщині. Відповідну процедуру для жителів цих областей максимально спростили. При цьому - жодних пояснень, на якій підставі українцям намагаються “втюхати” цей папірець. Адже російським законодавством подвійне громадянство заборонене.
Це (щоправда, у іншому контексті «зустрічної» пропозиції видавати українські паспорти в Росії і не тільки ) майже одразу після появи указу шефа підтвердив речник Путіна Дмітрій Пєсков. “Росіяни, які захочуть отримати український паспорт, однак залишаться громадянами РФ, бо Москва не визнає подвійного громадянства”, - сказав він, коментуючи ініціативу Володимира Зеленського щодо надання українського громадянства (як другого) етнічним українцям — представникам наших закордонних діаспор. А як же бути з українськими громадянами, які отримають російський паспорт?
Але для Путіна не лише міжнародні закони “не писані”, а й, вочевидь, конституція своєї ж держави. Тож започаткована першотравневим указом кампанія із “паспортизації” мешканців ОРДЛО — у розпалі. Людей активно за це агітують і навіть безплатно підвозять до сусідньої Ростовської області РФ, де облаштували центри видачі путінських паспортів українським громадянам. Їх роботу активно рекламують на окупованих територіях і в самій Росії. Вручення паспортів супроводжують “урочистими” церемоніями, які знімають кремлівські пропагандистські телеканали. За даними заступника міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України Георгія Туки, тих, хто вирішив скористатися пропозицією Путіна, порівняно небагато: заявки на отримання громадянства РФ подали приблизно 20 тисяч жителів окупованих агресором українських територій на Донбасі. Це, здебільшого, бойовики із так званих “1 і 2 армійських корпусів”, а також чиновники окупаційних адміністрацій. Натомість багатьом громадянам пенсійного та передпенсійного віку у видачі паспортів відмовляють — адже Москва не хоче брати на себе витрати на їх забезпечення, а воювати або працювати упродовж тривалого терміну на РФ чи місцевих ватажків ОРДЛО вони не можуть... Відтак, тих, хто вже має можливість “похвалитися” перед сусідами, “діставши із широких штанин” російську “паспортину”, в тимчасово окупованих районах взагалі менше тисячі. Скільки готових отримати російське громадянство українців мешкає на підконтрольних Києву територіях, сказати важко. Але вони, на жаль, є...
Черговий указ розробили заздалегідь. Путін лише чекав слушної нагоди
Дії РФ в Україні повністю нагадують методи, свого часу апробовані Кремлем в Абхазії, Південній Осетії та Придністров’ї. І ситуація, в якій опинилися нині ці невизнані республіки, має слугувати за попередження для українців, які “не проти” присягти на вірність РФ, - зазначають експерти. При цьому йдеться, вочевидь, про елемент заздалегідь продуманого і випробуваного плану. А вже терміни реалізації тих чи інших положень залежать від реакції України та від “слушності моменту”. Недарма ж перший “паспортний” указ Путіна з’явився у “турбулентний період” між другим туром українських виборів та інавгурацією новообраного президента. Такий же період політичної й інституційної “слабкості” Україна переживає і нині — напередодні дочасних виборів Верховної ради. Тож і на повноцінну реакцію з боку Києва, на втілення конкретних заходів, покликаних мінімізувати наслідки кремлівських провокацій, можна очікувати вже, мабуть, восени - після запуску Верховної Ради ІХ скликання, формування нового уряду і призначення глави МЗС.
“Головна мета кремлівського сценарію у сфері громадянства — максимальне намагання “тримати Київ у напруженні”, постійне “підвищення ставок”. Із тим, щоб змусити Україну грати за вигідними Росії правилами, - коментує кандидат політичних наук Ігор Рейтерович, - Москва не йде на жодні поступки. Навпаки — лише нагнітає ситуацію. Мова, зокрема, і про регулярне вкидання у публічну площину заяв на кшталт: “дуже багато бажаючих, ми не встигаємо оформляти паспорти і плануємо робити це далі”. Це — одна зі складових зовнішньополітичної стратегії РФ щодо України. Також вона є елементом інформаційно-пропагандистської кампанії як на українській території, так і, приміром, в ЄС, що має на меті нав’язати думку, нібито процеси приєднання наших окупованих агресором територій до РФ підтримуються з волі людей, а не згідно із задумом Кремля”.
Тому експерт переконаний: і надалі на якісь поступки з боку Росії - скажімо, як реакцію на офіційні ноти й заяви українського МЗС, заклики і застереження від представників міжнародної спільноти, розраховувати не варто. А поки що у відповідь на “паспортні” укази Путіна наша країна реагувала, здебільшого, саме через такі заяви і ноти. Звісно ж, мобілізація дипломатичного ресурсу, аби доносити до міжнародної спільноти інформацію про те, що Росія йде на ескалацію конфлікту, також дуже важлива.
Приміром, на думку Ігора Рейтеровича, це питання варто порушити на найближчому засіданні Тристоронньої контактної групи у Мінську, а також у рамках майбутніх консультацій та переговорів у нормандському форматі. Водночас потрібно вдаватися і до якихось практичних кроків не лише в дипломатичній царині. Тож експерти сподіваються, що РНБО невідкладно їх затвердить.
“Плата” за роспаспорт: від обмеження виборчих прав до конфіскації майна
Під час засідання за “круглим столом” влаштованого Національним інститутом стратегічних досліджень аналітик з питань безпеки Інституту розвитку та соціальних ініціатив Vitorul (Молдова), колишній заступник голови Прикордонної поліції Республіки Молдова Росіан Васілой запропонував Україні запровадити контроль за громадянами, які отримують російське громадянство.
“У Молдові, на жаль, своєчасно цього не зробили. І ми не знаємо, скільки насправді жителів країни мають російське громадянство. Але ж ці цифри впливають на процеси, що відбуваються у державі! Зараз, за неофіційною інформацією, з російськими паспортами на окупованій території (Придністров’я — ред.) мешкають майже 200 тисяч людей. Але точну цифру ніхто не назве, бо видача паспортів відбувається без участі офіційного Кишинева”, - наголосив експерт. За його даними, деякі громадяни, котрі живуть на окупованих територіях Молдови, можуть мати і по 4 громадянства (молдовське, російське, румунське, а також паспорт так званої Придністровської республіки). Подібна ситуація і на окупованих РФ територіях Грузії. Утім, там також на разі не винайшли універсального рецепта боротьби із просуванням кремлівської “паспортизації”.
Для вирішення цього питання в Україні політик та громадський діяч Андрій Сенченко пропонує ухвалити Закон “Про врегулювання питань громадянства”. Принциповими положеннями цього документа, зокрема, мають стати такі:
1. В Україні можливе подвійне громадянство, крім громадянства держави-агресора;
2. Громадянин України за наявності будь-якого іншого громадянства, не має права бути депутатом, державним службовцем, суддею чи співробітником правоохоронних органів.
3. Збереження громадянства РФ, отриманого до 20 лютого 2014 року як другого, передбачає припинення виборчих прав на період збройної агресії Росії проти України.
А ось за отримання російського громадянства уже під час кремлівської збройної агресії (в тому числі — й зараз, на умовах “спрощенських” указів Путіна), на думку Андрія Сенченка, має бути передбачена ще й кримінальна відповідальність. Звільняються від неї лише жертви російської окупації - громадяни України, які вимушено отримали незаконний документ під назвою “паспорт громадянина Російської Федерації” на тимчасово окупованій території Криму і Севастополя. Це послаблення не стосується апологетів “руссково міра” й колаборантів, які співпрацюють з окупаційними адміністраціями.
Політолог Ігор Рейтерович вважає, що й реакція України на отримання російського громадянства жителями тимчасово окупованих районів Донбасу має бути вибірковою: “Різкі кроки можуть ще більше віддалити від України людей, які зважились на отримання паспорта РФ. Тому наші дії мають бути вибірковими, у парадигмі принципу “батога і пряника”, - каже експерт, - Репресивні дії щодо конкретних представників російської влади, які опікуються процесом “паспортизації”, на яких треба тиснути через різноманітні міжнародні канали. Що ж до мешканців тимчасово окупованих територій, то потрібно розрізняти, хто ці паспорти отримує. Скажімо, до бойовиків і тих, хто працює в окупаційних адміністраціях, треба вживати суворих заходів: не пускати за кордон, вносити до санкційних списків, максимально інформувати про них суспільство і міжнародних партнерів. А ось впливати на “простих” громадян, котрі з якихось причин змушені оформити роспаспорт, варто лише через інформаційно-роз’яснювальну роботу”.
Отже, єдиної думки щодо того, “карати або помилувати” “звичайних” жителів окупованих районів Донеччини та Луганщини за отримання російського громадянства, в українському політикумі та експертному середовищі немає. З одного боку, ми розуміємо, що у чомусь ці люди стали “жертвами обставин”. Втім, отримання російського паспорта, на відміну від згаданих вже жителів Криму, для них є усвідомленим вибором. Адже після анексії півострова Росія автоматично розповсюдила своє громадянство на всіх, хто на момент окупації мешкав чи був зареєстрований у Криму. Натомість жителі окупованих районів Донеччини та Луганщини повинні самостійно звернутися до уповноважених органів МВС РФ видачі роспаспорта.
Що вже й казати про жителів підконтрольних Києву територій, які захочуть скористатися “заманливою” путінською пропозицією... Варіантів їх покарання ще більше. Зокрема, місяць тому у парламенті, нагадаємо, зареєстровано законопроєкт №10363 авторства нардепа Олега Мусія щодо застосування механізму цивільної конфіскації майна осіб – громадян України, котрі добровільно отримали громадянство Російської Федерації. Щоправда, чи візьметься за розгляд цього документа новообрана Верховна рада, — “питання”.
Владислав Обух, Київ