Російська Федерація застосувала «активні заходи» для підтримки ультраправих рухів в Італії
У рамках курсу на конфронтацію із Заходом Росія з 2012 року розпочала застосовувати проти нього так звану «стратегію хаосу» з метою поширення нестабільності та безладу. Зокрема, з 2013 року Росія започаткувала «активні заходи» в Італії для підтримки ультраправих рухів та партій та для розколу суспільства країни.
Такий висновок міститься у статті-розслідуванні, яка оприлюднена на ресурсі Disinfo Portal, що видається за підтримки Євразійського центру Атлантичної Ради.
«Протягом минулих шести років російські активні заходи, включаючи психологічні операції з використанням соціальних медіа та пропагандистських кампаній на каналах Sputnik та RT, були спрямовані на заохочення до зростання руху Ліга (Lega), лідером якої є віце-прем’єр-міністр Маттео Сальвіні (Matteo Salvini), а також руху «П’яти зірок», очолюваного міністром економічного розвитку, праці та соціальної політики Італії Луїджі Ді Майо (Luigi Di Maio) – двох головних націоналістично-популістських партій. Є свідчення, які дозволяють припускати, що Москва підтримувала праворадикальні сили, такі як неонацистські партії Casapound та Forza Nuova», – йдеться у публікації.
Автори припускають, що Москва з метою поширення в Італії так званої «сувереністичної» ідеології, яка має правонаціоналістичну, антиліберальну, антиглобалістську та прокремлівську природу, проводила фінансування діяльності аналітичних центрів, фундацій, культурних асоціацій, новинних веб-ресурсів та університетських відділень. При цьому, як зазначається у публікації, на сьогодні не існує достовірних доказів, що Москва надавала пряму фінансову підтримку для Ліги або для руху П’яти зірок. Ліга заперечила будь-які припущення щодо цього та погрожує судом тим, хто робить такі припущення.
«Під час загальних виборів в Італії однією з найбільш важливих цілей пропагандистської кампанії Кремля було поширення у суспільстві остраху перед міграцією з метою підтримки націоналістичних та популістських сил, радикалізації антимігрантських настроїв, дискредитації політичних структур Італії та Європейського Союзу, які виставлялися відповідальними за неконтрольовану масову міграцію в Італію», – нагадують автори публікації.
За підсумками виборів у березні 2018 року рух «П’яти зірок» набрав 32,22 відсотки голосів, в свою чергу, Ліга набрала 17,69 відсотків, що дозволило цим силам сформувати коаліційний уряд, який обіцяв представити країні радикальні реформи для вирішення економічних та соціальних проблем. Але уряд не зміг досягти бажаного результату, в тому числі, внаслідок постійних суперечок між цими політичними силами вже в рамках урядової коаліції.
В цих умовах російська пропаганда, яка розповсюджується через канал Sputnik Italia та італійські прокремлівські видання, змінила головні наративи. Антимігрантська риторика трансформувалася на формування невдоволення людей «елітами», – будь-якими – банківськими, фінансовими, технократичними, – з особливим наголосом на невдоволення спочатку «європейськими елітами», а після – Євросоюзом як таким. Саме ЄС почали звинувачувати у поширенні в Італії бідності. Наступним кроком стало залякування населення «економічним колапсом» Європи та загрозою ядерної війни, яка, за версією російських пропагандистів, може стати результатом «агресивної політики США і НАТО проти Росії».
«Москва значно інтенсифікувала підтримку популістсько-націоналістичних сил перед Європейськими виборами, щоб підірвати довіру до ЄС, послабити трансатлантичну єдність та принести нестабільність в саму Італію. Цей виклик стосується не лише Італії, але всієї Європи. Зараз, коли критично важливі вибори (до Європарламенту) вже відбулися, ЄС, як і НАТО, потребують розробки більш ефективної стратегії для виявлення та усунення коренів зростання популістсько-націоналістичних настроїв в Європі, а також для протидії «активним заходам» Росії, яка намагається їх посилити та використати у власних інтересах», – роблять висновок автори публікації.
Автори матеріалу – Луїджі Серджіо Жермані (Luigi Sergio Germani), директор Інституту соціальних наук та стратегічних досліджень у Римі та італійський журналіст Массіміліано Ді Паскуале (Massimiliano Di Pasquale).
Підготував Дмитро Шкурко