…Схоже, домовлятися. Про це свідчать зрушення в сфері економічних стосунків України з Угорщиною, а також доволі спокійний тон обговорення мовних проблем
До Києва завітав міністр зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини Петер Сійярто. Як відомо, Угорщина – це для України сусідка особлива. І тому, в першу чергу, цікавило, що знову говоритиме Будапешт про відомі свої претензії. Чи могло офіційно під час такого візиту йтися про блокування європейської та євроатлантичної інтеграції України допоки Київ не відновить права, які мали етнічні угорці до ухвалення мовного закону? Навряд. А от що говорили про це в закритому режимі, можна судити по супутніх ознаках.
Хай із дещо м’якшою тональністю, але Будапешт продовжує гнути свою лінію щодо поступок з боку Києва в питанні мови освіти. Але тут позиція пана Сійярто явно послабла. Адже Україна в новому законі про середню освіту, врахувавши зауваження Венеційської комісії, дозволила не лише навчання угорською мовою в молодшій школі, але й викладання до 60% (!) предметів угорською до 9 класу і до 40% у 12 класі. Верховна Рада щойно «знешкодила» спробу заблокувати підписання цього закону спікером і президентом. Як до цього поставилися в Угорщині? Склалося враження, що в Будапешті ще не встигли визначитися з реакцією. За словами пана Сійярто, Будапешт свідомо не робив заяв щодо ухваленого Україною закону “Про загальну середню освіту”, щоби лишити можливість для домовленості з Україною, однак Будапешт і цим законом не задоволений, через що вніс пропозиції українській стороні. Щоправда, сказано це було уже без традиційної категоричності угорського міністра: “Я завжди на боці того, щоби знайти рішення, я завжди на боці позитиву. Та якби ми були задоволені ситуацією яка склалася, ми не робили би пропозицій на покращення”. Водночас Сійярто заявив, що Угорщина розуміє прагнення України, щоб усі її громадяни розмовляли українською мовою. “Але ми також хочемо, щоби угорці на Закарпатті мали змогу зберегти свою мову (...) Вважаємо, що угорці зможуть вивчити державну мову навіть без того, щоби кількість предметів українською у них підвищувалася”, — наголосив Сійярто. І додав: “Ми дуже сподіваємося, що Міністерство освіти України обдумає наші пропозиції”.
Отже, після періоду ультиматумів настав час дипломатії? Хотілося б надіятися. Та й сам факт візиту до Києва пана міністра Сійярто, до якого в українців сформувалося певне ставлення, та цілком толерантних під час нього перемовин – промовляє, що крига в угорсько-українських стосунках, якщо й не скресла остаточно, то принаймні, значно потоншала.
І є конкретні аргументи щодо цього довгоочікуваного зрушення. Домовлено, що уже в березні в Будапешті вперше за сім років збереться міжурядова українсько-угорська комісія з економічної співпраці. За її результатами угорська сторона планує домовитися про використання кредитної лінії на 50 млн доларів, які Угорщина виділяє на інфраструктурні проекти в Україні, і досягти домовленостей у галузі сільського господарства та охорони здоров’я. Крім того, у ході засідання Угорщина пране досягти результатів у переговорах про визнання дипломів двох країн. “Ми бажаємо Закарпаття зробити історією успіху. Ми готові продовжити нашу програму щодо розвитку економіки на Закарпатті і готові й надалі надавати допомогу навчальним, освітянським, культурним організаціям Закарпаття”, - підкреслив глава МЗС Угорщини.
Петера Сійярто у МОНі почули і відповіли
А ще пан Сіярто запропонував українському міністру освіти Ганні Новосад розглянути дві можливості, які б могли, на його думку, забезпечити угорській громаді кращі умови для вивчення рідної мови. Серед них - прирівняти угорську мову до мови корінного народу; збільшити кількість годин на вивчення української мови, але не за рахунок інших предметів, а за рахунок збільшення годин на предмет Українська мова.
Обидві пропозиції пані Новосад відхилила. На її переконання, збільшення кількості годин на вивчення української мови без зменшення кількості предметів, що вивчаються угорською, призведе до того, що діти навчатимуться 7 днів на тиждень. Ми маємо чіткі межі того, яким має бути навантаження дитини. Якщо ми збільшимо його — це вже загроза для здоров´я дітей. Цю межу ми точно переходити не будемо. Зараз ми маємо Закон Про повну загальну середню освіту, який, з урахуванням рекомендацій Венеціанської комісії, виписав збалансовану систему, за якою поступово відбувається збільшення відсотку предметів, що викладаються українською. Які предмети вивчати державною — рішення школи. Це оптимальний варіант, — заявила міністр. І додала: Основний лейтмотив цієї зустрічі — ми закриваємо політичні дискусії щодо мовного питання для шкіл з мовою навчання нацменшин і зосереджуємося на роботі з вчителями та методистами... Основна ціль — щоб усі українські діти незалежно від їхнього етнічного походження на високому рівні володіли державною мовою.
А що про це думають експерти?
За словами політолога Дмитра Сінченка, сам факт такого візиту — це вже маркер покращення у відносинах між нашими країнами. “Другою ознакою покращення відносин варто вважати домовленості про зустріч на рівні президентів. Так, угорська сторона і надалі наполягатиме на своїх пропозиціях щодо зміни освітнього та мовного законодавства, проте не можна вічно сваритись зі своїми сусідами — рано чи пізно доведеться вирішувати спільні питання та проблеми. Економічні та інфраструктурні питання, зрештою, почнуть вирішуватись, і це добре”, - каже експерт.
Щодо нашої позиції у мовному питанні, то, переконує пан Сінченко, більших поступок, ніж ті, на які вже пішла українська сторона, робити не варто. “Вони не відповідають українській мовній політиці, не відповідають інтересам нашої держави та інтересам наших громадян, у тому числі і угорського походження, - наголошує політолог. - Коментар Міністра освіти Ганни Новосад вважаю абсолютно вичерпним і правильним — пропозиції пана Сійярто не можна застосувати на практиці, адже в такому разі дітям, що навчаються у школах з угорською мовою, доведеться навчатись без вихідних. Ці пропозиції, очевидно, зроблені для годиться, а не для того, щоб їх насправді застосовувати”.
Своєю чергою, директор Інституту світової політики Євген Магда наголосив, що з сусідами, звісно треба домовлятися, а тим більше, коли з цим сусідом товарообіг складає понад 1 мільярд євро на рік. Але...
“Я противник того, щоб іти на якісь поступки тільки для того, щоб український президент зміг випити келих Токая з угорським прем’єром. Україна, на жаль, в січні цього року показала світові власну слабкість через неспроможність зайняти активну позицію по збитому над Тегераном “Боїнгу” МАУ. А відтак нічого немає дивного в тому, що наші сусіди намагалися і намагаються цим користуватися. Скажу вам таку річ: країни, які пройшли школу перемовин про вступ до НАТО та ЄС — вони для України будуть безжалісними вчителями, які примушують виконувати все так, як вважають за потрібне. Вони вимагатимуть дотримання власних вимог. Але ці вимоги, якщо того захотіти, можуть бути прийнятними і для них, і для всієї Європи, і для нас, - каже пан Магда. - А для цього потрібно чітко сформувати власні національні інтереси. Доки їх не сформовано — наївно говорити, що ми чогось досягли. Це раз. Два — потрібно пропонувати нашим сусідам тактику малих кроків, усвідомлюючи, звісно, що в питаннях історичних, в рівні економічного розвитку вони нас переганяють, але, скажімо, щодо військової потужності Україна далеко попереду. Тож ми маємо говорити з ними мовою наших інтересів, які, повторюся, мають бути чітко визначені. І водночас розуміти, що це не злий умисел з боку Угорщини. Ні! Це логіка їх мислення. Вони ж не винні, що ми відстаємо, вони просто захищають власні національні інтереси”.
Мирослав Ліскович. Київ