На вихідних у Чернівцях відкрили туристичний сезон, провівши спеціальний ярмарок, де громади демонстрували, чим вони багаті та чому туристи мають їхати саме до них.
Виставка «Туристичні можливості та ярмарок-продаж регіональної продукції ОТГ Чернівецької області» в рамках Буковинського туристичного ярмарку відбулася за ініціативи Чернівецького Центру розвитку місцевого самоврядування, створеного за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Сьогодні можна ознайомитись, спробувати і придбати продукцію місцевих виробників – продукти харчування, промислові вироби, страви народної кухні, духовні надбання. Це дуже гарна можливість для представників ОТГ більше розповісти про себе, обмінятись досвідом з колегами сусідніх областей, які на туризмі заробляють немалі кошти. Також це ще й нагода показати свої можливості для туристичних агенцій та фірм регіонів. Бо не всі наші фірми пропонують своїм клієнтам відпочинок на території наших громад. І цю ситуацію варто змінювати. Адже показувати є що. До прикладу, після створення на території Глибоцької ОТГ сироварні, відкриття апітерапевтичного комплексу «Мивіра» тощо, тут розробили новий гастрономічний туристичний маршрут. І представники наших туристичних фірм кажуть, що такий маршрут є зараз доволі популярним на Буковині. Так само потрібно розвивати й інші туристичні напрямки в громадах», – каже директор Чернівецького ЦРМС Тетяна Татарчук.
Майже 200 учасників з 6 областей
Туристичний ярмарок розпочався на Соборній площі з самого ранку і тривав аж до 20 години. У ятках представляли туристичні можливості міста Чернівці, районів області та інших регіонів України.
«Це ХІV Буковинський туристичний ярмарок. Подібним ярмарком ми щороку відкриваємо туристичний сезон. Сьогодні чернівчанам та гостям міста свої переваги показують і об’єднані територіальні громади Буковини. Адже один з напрямків розвитку ОТГ – це розвиток туризму. Також є і різні туристичні агенції, фірми, і наше лісомисливське господарство, яке минулого року створило багато рекреаційних зон. Вони представляють свої лісомисливські угіддя, будиночки, де відпочивають не тільки пересічні туристи, а й проходять реабілітацію воїни АТО», – розповів начальник відділу з питань туризму Чернівецької ОДА Володимир Фурдига.
За його словами, свої переваги також демонструють представники федерації спортивного туризму – є стінка для скелелазіння, лабіринти, трохи пізніше стартує велоквест.
Крім того, додав посадовець, на туристичний фестиваль приїхали і гості із Закарпаття, Львівщини, Тернопільщини, Івано-Франківської області, з Кам’янець-Подільського Хмельницької області тощо. Загалом участь в туристичному ярмарку взяли 195 учасників.
Гірські маршрути та гуцульські страви
Тут справжній концерт – і музика, і танці. Окрім того, сумувати не доводиться і дітям. Вони можуть взяти участь у спортивних розвагах та конкурсах. Спробувати себе у скелелазінні та різноманітних майстер-класах.
Але найпопулярнішою розвагою для гостей ярмарки стала повітряна куля. Її прив’язали тросами до автомобілів та піднімають лише на декілька метрів над землею. Запланували також і безкоштовне катання людей. Але через погодні умови від високого підняття відмовилися.
Охочі можуть залізти до кошика повітряної кулі й на кілька метрів здійнятися вгору. Справжній екстрим такі сміливці отримують від жорсткого приземлення, більший, аніж від здіймання до неба. Кулю привезла львівська фірма, розповіли організатори.
Гірські громади Буковини розробляють нові туристичні маршрути як для пішохідного, так і для велосипедного туризму. Також туристів намагаються заманювати і своїми традиційними для цього регіону гуцульськими стравами. На ярмарку представники Усть-Путильської ОТГ провели своєрідний гастрофест – відвідувачів пригощали варениками на пару, пампушками, книшами, гуцульськими сирами тощо.
Інша гірська громада – Селятинська ОТГ розвиває промисловий та агротуризм.
«Селятинська ОТГ – це фактично центр буковинських Карпат. Тут ми представляємо продукти нашого кооперативу «Дари Гуцульщини», який був створений на базі Селятина. Це продукція з грибів у різних видах – сушені, морожені, законсервовані, – говорить керуючий справами Селятинської ОТГ Сергій Гайдеєв. – Також ми привезли з собою і вироби наших майстрів – від плетених кошиків ручної роботи, до табуреток, столиків, тощо. Крім того, ми сьогодні популяризуємо наші туристичні маршрути. У громади є всі перспективи стати туристичним центром буковинських Карпат. На території нашої громади уже двічі проводився етнофестиваль на горі Томнатик, де знаходиться колишня радіолокаційна станція з куполами. Цього року, сподіваюсь плани не зміняться, і фестиваль знову проведуть у нас. Окрім фестивального туризму ми пропонуємо і промисловий туризм. Можна відвідати різноманітні лісництва, Черемоський національний парк, лісопильний деревообробний цех. У нас працює вольєр з різними тваринами – ведмеді, олені, вовки, лисиці тощо. І, звичайно, полонини, які можна відвідати з червня по жовтень. Також пропонуємо людям тематичний та агротуризм. Наш край багатий на гриби, ягоди і люди можуть заготовляти ці продукти. Є багато садиб «зеленого» туризму, про які мало знають, і потрібно про них говорити та показувати. А любителям релігійного туризму пропонуємо побувати у наших храмах. На території громади мирно співіснують без жодних суперечок церкви різних конфесій – і православна, і греко-католицька, і протестантська».
Музей гончарства та велике штучне озеро
Сокирянська ОТГ пишається своїм музеєм гончарства та виробами ручної роботи своїх школярів.
«Ми тут представляємо наш районний музей гончарства – роботи нашого відомого майстра та роботи дітей. Також на території нашої громади є Галицький печерський Свято-Миколаївський чоловічий монастир та старовинна дерев’яна церква козацького періоду у селі Білоусівка. Люди часто відвідують ці пам’ятки культури. Також на території нашої громади розташоване одне з найбільших штучних озер Дністровської ГАЕС», – каже заступник міського голови Сокирянської міської ОТГ Володимир Чорний.
Біля намету Сокирянської ОТГ скупчилося багато людей, переважно діти. Тут проводять майстер-клас з гончарства. Малеча уважно слідкує, як зі шматка глини за кілька хвилин виходить глечик, мисочка чи чашка. Деяким з діток гончар дає уже готовий виріб на пам’ять та бере інший шматок матеріалу для виготовлення.
«Ми приїхали з виставкою музею гончарства. Тут є багато і моїх особистих виробів. Це один з перших музеїв такого типу на території нашої області. Село Коболчин, яке входить до складу Сокирянської ОТГ, здавна славилося гончарами. Раніше, ще до війни, і вже навіть деякий час після неї практично у кожній третій хаті займалися гончарством. А в деяких господарствах було по три-чотири майстра. У моїй сім’ї я був уже п’ятим гончарем. Зараз до нас багато приїжджає гостей, які цікавляться, розпитують про це ремесло. Є й іноземні туристи», – каже директор музею Іван Гончар.
Чоловік розповів трохи про себе та свій музей, якому присвятив чималий період свого життя.
«Сам я почав займатись гончарством ще змалку, у післявоєнні роки. Адже я був з найбільшої гончарської сім’ї в нашому селі. Потім після закінчення школи, училища, інституту почав працювати у місцевій школі вчителем музики. А у вільний час займався гончарством. Якось у мене виникла ідея створити в селі музей гончарства. Дуже довго збирав велику колекцію виробів ручної роботи. Не лише гончарних виробів, збирав і вишиті сорочки, взуття, інші елементи старовинного одягу. І десять років тому ми таки відкрили музей. Нині у ньому зберігається до 4 тисяч експонатів, в тому числі і більше тисячі гончарних виробів різних епох. Також я раніше вів гурток гончарства для дітей, але потім музей розширили і ми зараз шукаємо нове приміщення, щоб відновити цю практику. У нас, до речі, діти дуже цікавляться цим ремеслом і залюбки вчаться виготовляти гончарні вироби», – додав Гончар.
Організатори виставки ОТГ також провели краєзнавчий квест для всіх охочих «Що ви знаєте про громади Буковини?». Кращих знавців нагородили призами.
Програма «U-LEAD з Європою» фінансується спільно Європейським Союзом і державами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією й підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.
Віталій Олійник, Чернівці